В.Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його в першу чергу вчителі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє.Методична наука останнім часом велику увагу приділяє розвитку креативного мислення школярів, бо невпинний розвиток суспільства забезпечує високий рівень його потенціалу. Тому сьогодні актуальним стало створення системи креативного особистісно зорієнтованого навчання.
Глобальні зміни, що відбулися за останні десятиліття в нашій
державі, визначили нові пріоритети у системі освіти. Сучасна людина третього
тисячоліття має бути всебічно освіченою, вихованою, високоморальною
особистістю.
Суспільство ставить перед
сучасною школою завдання – виховати високоосвічену, гармонійно
розвинену, морально виховану креативну особистість із активною життєвою
позицією, компетентною в усіх сферах людського життя.
Багато хто визнає, що креативність - головна якість людини 21
століття. Більшість досліджень, проведених педагогами і науковцями, свідчать
про те, що ця навичка є найважливішою у підготовці молодих людей до труднощів
та викликів сучасного світу.
Український тлумачний словник термін «креативність» подає так
:
КРЕАТИВНІСТЬ, -ності, ж. 1. Творча, новаторська діяльність … .
Система навчання повинна мати творче спрямування, привчати
школярів до нестандартності в думках та пошуках оптимальних рішень.
«Щоб не перетворити дитину в склад знань, комору правил та формул,
- писав В. Сухомлинський, - треба вчити її мислити».
Розвиток креативного мислення на уроках української мови та
літератури – процес тривалий і складний. Реалізація ідей креативності
педагогічної системи пов’язано із втіленням загальновідомих принципів, які
можна успішно здійснювати на уроках рідної мови та літератури, розвиваючи
креативне мислення здобувачів освіти.
Так,
розвиток креативного мислення в освітньому процесі має відбуватися поетапно. У
5 класі розвивати креативні навики, набуті учнями у початковій ланці й
ускладнювати їх поступово до 11 класу. У 5-8 класах включати у роботу з дітьми
такі типи завдань: на розвиток допитливості, на розвиток гіпотетичного
мислення, на вироблення самооцінки, розвиток фантазії, асоціативного мислення.
Види завдань мають бути різноманітні: проблемні питання щодо змісту художнього
твору, питання, які стосуються певної ситуації, описаної автором гіпотези щодо
розв’язання певного конфлікту у творі, характеристика персонажів, самостійна
оцінка художнього твору загалом (зміст, форма, проблематика, жанр, художні
особливості); опис певних об’єктів та явищ навколишньої дійсності, виявлення
особистісного бачення; написання віршів, казок, оповідань, складання загадок.
У
9-11 класах типи і види завдань ускладнюються.
Поєднання креативної освіти з інтерактивними методиками є
на сучасному етапі оптимальною технологією для проведення та реалізації завдань
нового уроку.
Інтерактивне
навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожної дитини в роботу,
забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не
готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку
креативного мислення. Найхарактернішою ознакою такого способу пізнання
(інтерактивних технологій) є те, що активними співтворцями навчально-виховного
процесу стають самі школярі. Кожна дитини долучається до співпраці в
колективній, груповій діяльності. Здобувач освіти і вчитель стають
рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу. Під час
такого спільного пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами
діяльності, внаслідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здобутих
результатів. Діти усвідомлюють, чого вони досягли на певній сходинці пізнання,
що вони знають, уміють, як виражають своє емоційне ставлення до об’єкта
навчання, як володіють оцінними судженнями, як збагатився їхній особистісний
досвід творчої діяльності. Активність школяра як співтворця навчально-виховного
процесу забезпечується на всіх його етапах. Інтерактивна діяльність ґрунтується
на діалогічному спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному
розв’язанню загальних, проте важливих для кожного учасника завдань. Здобувачі
освіти перебувають у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь чи з ким-небудь: з
художнім текстом, уявним автором, літературним героєм, критиком, реальним
товаришем, викладачем тощо. Отже, інтерактивне навчання – передовсім,
діалогічне навчання, якому притаманна тісна взаємодія вчителя і дитини. Нові
підходи до організації навчання роблять навчальний процес різноманітним,
цікавим та ефективним.
На мою думку,
урок словесності – це урок виховання великої чутливості до Слова. Урок, на
якому постійно пульсує думка, а серце наповнюється добром і любов’ю. У наш час
освіта повинна підготувати до життя нове покоління людей. Звідси і випливають
вимоги до системи освіти : виховати активних, самостійно мислячих людей, які б
могли творчо розв’язувати нестандартні задачі. Зміна вимог до системи освіти,
її модернізація зумовила вибір теми, над якою працюю другий рік,- «Розвиток
креативного мислення здобувачів освіти на уроках словесності». Виходячи із
завдань освіти, продиктованих вимогами часу, поставила собі мету: активізувати
можливості кожної дитини, розвивати особистість, здатну до творчого пошуку,
самостійних висновків і нестандартних рішень; особистість, що
самовдосконалюється, всебічно розвивається та духовно збагачується; здобуває й
конструює знання та власну компетентність у різних галузях життя. Сьогоднішні
діти – майбутнє України. На уроках не просто даю суму знань, а формую життєву
компетентність як самоздатність особистості до оптимальних дій, що базуються на
знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню. На уроках рідної мови
школярі не тільки засвоюють знання з лінгвістики, а й навчаються спілкуватися,
самовиражатися, висловлювати свою думку, відстоювати її в разі потреби,
вирішувати завдання унікальним (креативним) способом. Інтелект без душі мало
чого вартий, тому намагаюся в кожній дитині будувати духовний храм. Адже саме
високодуховна людина дбатиме не тільки про себе, а й про добробут рідної землі.
На уроках української літератури виховую гордість за свій народ, віру у краще
майбутнє нашої держави. Однією з важливих умов навчання, вважаю, є
зацікавленість школярів.
На мою думку,
використання на уроках нестандартних завдань створює необхідні умови для
розвитку творчого потенціалу дітей, за яких школяр сам відкриває, здобуває й
конструює знання та власну компетентність у різних галузях життя. Здобувач
освіти має можливість самореалізуватися, самовдосконалюватися й, що надзвичайно
важливо, самоствердитися. Адже його знання, практичні навички, уміння,
комунікативні здібності спираються на особисті зусилля. Дитина не просто
розв’язує поставлену перед нею проблему, а долає труднощі, що виникають у процесі
роботи, шукає шляхи розв’язання, висловлює свою думку та відстоює її, робить
висновки, розвиває свою пізнавальну діяльність, виходить на вищі форми
співробітництва. У процесі навчання виступаю як рівноправний партнер школярів,
виконую організаційні та консультаційні функції. Залежно від мети уроку та форм
організації навчальної діяльності учнів практикую проведення таких
нетрадиційних уроків:
Ø інтегровані
( «Погляд з минулого у майбутнє» (І. Франко. Повість «Захар Беркут»), 7 клас);
Ø у формі
змагання: вікторина, турнір філологів, лінгвістичний конкурс, естафета, ділова або рольова гра (урок – ділова гра
«Гроші та бізнес», 8 клас );
Ø уроки,
що імітують публічні форми спілкування: усний журнал, телеміст,
прес-конференція, лінгвістична панорама ( урок – дискусія «Українська – мова
минулого, сучасного чи майбутнього?», 9 клас; урок - панорама «Все про
речення…», 9 клас);
Ø уроки,
що імітують діяльність установ і організацій: дебати в парламенті, засідання
вченої ради (урок – прес-конференція
«Феномен особистості українки XV1 ст. Анастасії – Роксолани», 8 клас);
Ø уроки,
що імітують культурні заходи: заочна екскурсія, урок-подорож (урок – подорож
«Нащадкам козацького роду». За повістю А. Чайковського «За сестрою», 7 клас
);
Ø уроки із
застосуванням фантазії: урок-казка, урок-сюрприз, ( урок – казка «Наш друг – Апостроф!», 5
клас);
Ø уроки,
засновані на відомих у суспільній практиці жанрах, формах і методах роботи:
лінгвістичне дослідження, аналіз філологічних матеріалів, історичний коментар,
рецензія, репортаж, інтерв’ю ( урок – журналістський тренінг «Ми –
журналісти»,10 клас ); урок – дослідження, урок формування практичних умінь і
навичок (урок - практикум «Здобувати знання самостійно», 5 клас; урок-пошук
«Немає нічого неможливого», 5 клас).
За допомогою інтерактивних методик треба розвивати
креативне мислення, уяву, світосприйняття, спираючись на набуті дітьми знання у
попередніх класах, на знання фактичного матеріалу. Наприклад, вивчаючи роман Л.
Костенко «Маруся Чурай», створити уявний портрет героїні, співставити його з
ілюстрацією до роману та цитатами з твору, у яких є опис зовнішності дівчини.
Діти із задоволенням готують індивідуальні завдання дослідницького характеру,
роблять порівняльну характеристику персонажів.
На мою думку, саме використання інноваційних методів і форм
роботи в освітньому процесі допоможе нам, педагогам, розвинути в кожній дитині
важливу навичку - креативність, навчити бачити проблеми під іншим кутом,
вирішувати їх унікальним способом.
Креативне навчання сприяє оволодінню методологією
досліджень, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва. Під час
такого навчання здобувачі освіти вчаться бути демократичними, толерантними,
спілкуватися з іншими людьми, приймати продумані рішення.
Учителю ж важливо не лише додержувати вимог програми, а й
шукати нових, оригінальних шляхів викладу обов’язкового матеріалу.
Для ефективного розвитку креативного мислення потрібно
використовувати словесні (розповідь, лекція, бесіда), наочні (ілюстрації,
демонстрації фільмів), практичні (усні та письмові завдання, вправи, твори).
Креативне мислення динамічно формується через креативну
активність. Не можна не погодитись із думкою В. Сухомлинського, який писав, що
«духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки,
музики, фантазії, творчості. Без цього вона – засушена квітка».
Проблема креативного мислення на сьогоднішній день є
актуальною.
Україна має бути інноваційною креативною країною, в котрій
все організовано для розкриття та розвитку творчого потенціалу людини! І роль
учителя в цьому процесі чи не найголовніша!
